Тернопільська обласна наукова медична бібліотека


    Сьогодні проблема туберкульозу вийшла за рамки суто медичої галузі й набула статусу проблеми загальнодержавного маштабу. Важливо зрозуміти, що туберкульоз є соціально небезпечною інфекційною хворобою, на поширення якої значною мірою впливають політичні, соціальні та економічні чинники, а наслідки епідемії, у свою чергу, несуть загрозу економіці та національній безпеці. Це зумовлює необхідність впровадження міжгалузевого комплексного підходу до формування та реалізації державної політики у сфері протидії туберкульозу.

    Лікування хворих на туберкульоз є невід’ємною складовою боротьби з цією недугою. Завдяки вилікуванню хворих ліквідуються джерела інфекції та покращується епідемічна ситуація. У сучасних умовах важливе місце займає комплексне диференційне ліквання, починаючи з моменту встановлення діагнозу й до досягнення клінічної ефективності. Комплексне лікування хворих включає: хіміотерапію, колапсотерапію і хірургічні методи лікування, симптоматичну терапію і невідкладну допомогу в разі ускладнення туберкульозу. Однак специфічна хіміотерапія є найвагомішим фактором досягнення клінічної ефективності при туберкульозі. Вона започаткувала нову еру у боротьбі з цією недугою і стала можливою після науково обгрунтованих доказів, що амбулаторне лікування, преривчаста хіміотерапія і курси антибактеріальної терапії теж дуже ефективні.

    Створення системи утримання хворих на лікуванні - найважливіше завдання успішного контролю над епідемією туберкульозу. Цим зумовлена потреба в удосконаленні системи формування та підтримки прихильності хворих до лікування. Виховання у хворих прихильності до лікування є процес динамічний, постійний. Він починається з першого дня лікування та продовжується до його завершення. Відомим способом прихильності є безперервне медико-соціальне виховання, яке дає змогу пацієнтам та їх родичам здобути нові знання та сформувати практичні навички щодо дотримання санітарно-гігієнічного режиму, дієти та посиленого збалансованого харчування, поведінки в медичному закладі та побуті. Психологічний супровід хворого на всіх етапах лікування сприяє утриманню пацієнтів у системі надання протитуберкульозної допомоги та формування в нього установки на лікування.

    Успішне розв’язання основних завдань фтизіатричної служби (своєчасне виявлення хворих, організація лікування і т. д.) великою мірою залежить від послідовності та якості роз’яснювальної й виховної роботи.

    Отже, лікування є одним із найефективнішм заходом у боротьбі з туберкульозом.